- зітхання
- [з'ітха/н':а]
-н':а, р. мн. -а/н'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
зітхання
Смотреть что такое "зітхання" в других словарях:
зітхання — я, с. Посилені, глибокі вдих і видих (зазвичай під впливом якихось почуттів) … Український тлумачний словник
зітхання — (посилені, глибокі вдих і видих перев. під впливом якихось почуттів), подих, віддих … Словник синонімів української мови
зітхання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
віддих — у, ч. 1) Вбирання й випускання повітря організмом за допомогою органів дихання; дихання. || Повітря, що видихується з легень. 2) рідко. Те саме, що подих. 3) чого, рідко. Те саме, що зітхання. 4) діал. Перепочинок … Український тлумачний словник
глибокий — а, е. 1) Який має велику глибину (у 1 знач.). || Який має більшу глибину порівняно з іншими однорідними предметами. || Який здійснюється на значну глибину. || Який має велику відстань від краю чого небудь усередину. || Який не має видимих меж. 2) … Український тлумачний словник
злітати — I а/ю, а/єш, недок., злеті/ти, злечу/, злети/ш, док. 1) Летячи, підніматися в повітря. || Піднімаючись угору, покидати яке небудь місце. || Летячи, досягати якого небудь місця. || Швидко й рівномірно підніматися вгору й опускатися вниз (про… … Український тлумачний словник
подих — у, ч. 1) Втягування і виштовхування повітря під час дихання; вдих і видих. || Те саме, що зітхання. || Видихуване нагріте повітря. || Шум, утворюваний вдиханням і видиханням повітря. •• Одни/м по/дихом а) дуже швидко, блискавично; миттю; б)… … Український тлумачний словник
позіхи — ів, мн. (одн. по/зіх, у, ч.). Мимовільні поодинокі глибокі дихальні рухи, здійснювані з широко відкритим ротом, а також звуки, що виникають при цьому. || рідко. Те саме, що зітхання … Український тлумачний словник
присвист — у, ч. 1) Свист, яким супроводжують пісню, танець або якусь дію. 2) Свистячий звук, що супроводжує голос, дихання, кашель, зітхання і т. ін. || Свистячий звук, призвук, утворюваний рухом повітря, тертям об який небудь предмет і т. ін … Український тлумачний словник
прихрип — у, ч., рідко. Хриплячий звук, призвук, який супроводжує голос, дихання, зітхання і т. ін … Український тлумачний словник
